Дезоцин належить до синтетичних препаратів морфінового ряду і він володіє властивостями часткового агоніста.
Фармакокінетика
Препарат досить швидко розходиться по організму, але досить повільно виводиться. Об’єм розподілу у нього доволі високий, на що вказує інтенсивне поглинання препарату тканинами. Дезоцин піддається метаболізму у печінці та виділяється нирками у незміненому вигляді.
Фармакологічна дія
Дезоцин н відміну від пентазоцину,
буторфанолу та налфубіна посилює знеболюючий ефект навіть після його призначення після введення інших агоніств. При парентеральному введені його дія рівнозначна дії
морфіну. Під впливом налоксону знеболюючий ефект дезоцина швидко зникає.
Дезоцин викликає ряд побічних ефектів, які характерні для агоніст-антагоністів – нудоту, блювоту, седацію, подеколи досить тривалу. Седативний ефект настає через годину після введення внутрішньом’язево 10-15 мг дезоцина.
Пригнічення функцій дихання під впливом підвищених доз дезоцину має характер «стелі» дії. При призначенні доз понад 0,3 мг/кг не відбувається подальше збільшення таких факторів як дихання та аналгезія.Наркотичної залежності дезоцин не викликає, хоча є поодинокі повідомлення про наркотичний потенціал дезоцину.
|