Морфін Морфін вважають прототипом опіоїдів. Його молекулярну структуру складають п'ять поєднаних кілець. Модифікація молекулярної структури морфіну, що призводить до створення напівсинтетичних опіоїдів, супроводжується зміною фармакологічних властивостей створених сполук.
Морфін є основним представником групи наркотичних анальгетиків.
Він створює сильну болезаспокійливу дію. Знижуючи збудливість больових центрів, він також створює протишокову дію.
У великих дозах викликає снодійний ефект, цей ефект більш виражений при порушеннях сну, пов'язаних з больовими відчуттями. Морфін чинить гальмівний вплив на умовні рефлекси, посилює дію наркотичних, снодійних та місцевоанестезійних препаратів. Знижує збудливість кашльового центру.
Морфін викликає збудження центру блукаючих нервів, що проявляється брадикардією. А також викликає міоз в результаті активації нейронів навколорухових нервів. Ці ефекти знімаються
атропіном або іншими холінолітиками.
Блювота, яка може спостерігатися при застосуванні морфіну, пов'язана з порушенням
хеморецепторних пускових зон довгастого мозку. Морфін пригнічує блювотний центр.
Тому повторні дози морфіну та блювотні засоби, що вводяться після морфіну, блювоти не викликають.
Основний обмін і температура тіла під впливом морфіну знижуються.
Характерним для дії морфіну є пригнічення дихального центру. Токсичні дози викликають появу періодичного дихання і подальшу смерть, в результаті зупинки дихання.
Фармакокінетика
Після внутрішньовенного введення морфін розподіляється в органах і тканинах. Вже через 10 хв 96-98% цього препарату зникає з плазми крові. Обсяг розподілу морфіну відносно великий, що вказує на його інтенсивне поглинання тканинами, у тому числі скелетними м'язами.
Пік концентрації препарату в крові наступає через 7,5-20 хв після його введення. У період від 15 хв до 3 год концентрація морфіну в крові підтримується на більш високому рівні після внутрішньом'язевого і підшкірного введення, ніж після внутрішньовенної інфузії. Що мабуть, обумовлено створенням зони накопичення препарату при внутрішньом'язевому та підшкірному введення з наступним надходженням у кров.
Застосування
Застосовують морфін як болезаспокійливий засіб при травмах і різних захворюваннях, що супроводжуються сильними больовими відчуттями (злоякісні новоутворення, інфаркт міокарда і т.п.), в післяопераційному періоді, при сильній задишці, пов'язаної із серцевою недостатністю.
Для знеболювання пологів морфін зазвичай не застосовують, так як він проходить через плацентарний бар'єр і може викликати пригнічення дихання у новонародженого.
Протипоказання
Підвищена чутливість до опіатів, пригнічення дихання, пригнічення ЦНС, судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, травма голови, алкогольне сп'яніння, бронхіальна астма, серцеві аритмії, хірургічні втручання на жовчовивідних шляхах, прийом препаратів інгібіторів МАО.
Викликає виражену ейфорію і при повторному застосуванні швидко розвивається лікарська залежність
|
ВНИМАНИЕ!!! Вся информация предоставляется исключительно с образовательной целью.