Полінаркоманія:

По-перше, наркотичний препарат, який приймався раніше, не приносить очікуваного ейфоричного ефекту, оскільки у наркомана розвивається толерантність до наркотиків, і в цих випадках він починає шукати сильніший наркотик. Наприклад, дуже часто курці гашишу починають вживати опій і його похідні препарати, при цьому продовжують курити гашиш.

По-друге, з часом у більшості наркоманів настає порушення сну. Багатоденне безсоння змушує наркоманів вживати снодійні препарати, які в свою чергу викликають залежність від них. Прийом снодійних препаратів стає постійним, а дози їх постійно збільшуються.

По-третє, наркотичні препарати, які постійно вживалися, з часом стають недоступними, в більшості випадків через фінансових труднощів наркомана. Зазвичай наркомани починають шукати інші наркотичні препарати, які будуть викликати у них очікуваний ейфорійний ефект. Відбувається це на більш пізніх стадіях наркоманії, коли у хворих починають різко виявлятися особистісні зміни.

У таких випадках наркомани починають вживати не тільки наркотичні препарати, а й різні речовини токсичної дії, а також алкоголь. Дуже часто наркомани повністю переходять на прийом доступних для них токсичних препаратів.

Практика показала, що клінічна картина полінаркоманії більш важка, оскільки її наслідки визначаються не тільки сумою дії окремих наркотичних препаратів, а також результатом їх спільної взаємодії. Зміна особистості стають грубими, а поведінка наркомана стає асоціальною та приймає потворні форми. Дуже часто можна спостерігати затяжні психотичні розлади, які супроводжуються зниженням інтелектуальних функцій індивіда. Абстинентний синдром у хворих полінаркоманією формується на основі ускладнень мононаркоманій і визначається характером поєднання прийнятих наркотичних речовин, а також їх разовими дозами і способами введення.

Клінічні спостереження показали, що у хворих полінаркоманія дуже швидко формується синдром фізичної залежності. Найшвидше формування ознак наркотичної залежності спостерігається в тих випадках, коли основними наркотичними препаратами є опіати.

Перші ознаки абстинентного синдрому після початку систематичного прийому наркотичних препаратів починають спостерігатися в межах від трьох тижнів до чотирьох місяців. У найкоротші терміни абстинентний синдром формується у хворих опійно-барбітуратною та кодеїн-ноксіроновою полінаркоманією.

У стані абстиненції у наркоманів проявляється патологічний потяг до наркотичних речовин, досягаючи при цьому в більшості випадків важкого або середнього ступеня вираженості. Спостереження показали, що хворі, які мають залежність від одного наркотику, явища абстинентного синдрому прагнуть блокувати прийомом звичного наркотичного препарату, а до прийому інших препаратів вдаються лише у випадках його відсутності. У хворих полінаркоманією спостерігається дещо інша картина. Вони стан абстинентного синдрому намагаються блокувати прийомами будь-якого доступного їм наркотичного препарату, досить часто вони вдаються до вживання алкоголю.

Клінічна картина абстинентного синдрому при ускладнених наркоманіях відрізняється різноманітністю з включенням елементів, які характерні для різних видів наркоманії та токсикоманії. Слід звернути увагу на той факт, що якщо в структуру комбінації наркотиків входять опійні наркотики, то клінічна картина абстинентного синдрому визначатиметься дією препаратів опійної групи.

На закінчення можна сказати, що полінаркоманія є дуже важким захворюванням, яке важко піддається лікуванню, ремісії у випадках притягнення наркомана до лікування бувають короткими і в більшості випадків у хворих спостерігається рецидив.