Токсикоманія:

Токсикоманія за останні двадцять років набула характеру епідемії. Токсикоманія – це вдихання «летких наркотично діючих речовин» (ЛНДР). Особливого поширення вона набула серед дітей та підлітків. Щорічно сотні, а то і тисячі дітей та підлітків з поліетиленовими кульками на голові вирушають у інший світ. Середній вік токсикоманів складає 8-15 років. Якщо поглянути на масштаби поширення токсикоманії та ті незворотні руйнування, які вона викликає у дитячому організмі і психіці, то можна говорити про загрозу майбутньому нації.

Наркотичне сп’яніння настає відразу після декількох вдихань. Дозу визначити практично неможливо, бо вона залежить від самого препарату, глибини вдиху, затримки дихання, концентрації парів.

Реакції, які обмежують прийом препарату, є тяжкість дихання, головний біль, нудота.

У токсичному сп’янінні виділяють три фази.

Перша фаза дуже схожа на алкогольне сп’яніння. Відразу підіймається настрій, в голові з’являється приємний шум, розслабляються кінцівки. Свідомість токсикомана звужена, але не потьмарена. Під час цієї фази пробудити сп’янілого дуже легко. При повторенні вдихання парів настає друга фаза.

Друга фаза характеризується благодушним настроєм, безтурботністю та легкістю. Більшість починає співати, сміятися, свідомість поступово втрачає ясність. Оточуюче середовище починає сприйматися як ілюзія, предмети починають змінювати свою форму. Просторове співвідношення та кольори здаються яскравими та глибоким, звуки спотворюються та стають незвичайними. Відчуття тіла змінюється , воно стає легким, а частини його стають збільшеними або зменшеними. Сильно порушується координація рухів, сп’янілий починає падати і втрачати рівновагу. В цей момент настає веселий та піднесений настрій, і більшість токсикоманів обмежуються цією фазою, бо бояться погіршити своє самопочуття.

Якщо продовжувати вдихання, то настає фаза, так званих «мультиків», починаються галюцинації, в основному зорові. Галюцинації стають рухливими, дрібних розмірів, проектуються зовні, як на екрані кінотеатру, і сп’янілий не може їх зупинити. Слухові ефекти виникають як шум, гудіння, дзвін, змінюється природне звучання звуків, голоси стають незвичними, далекі звуки стають гучними, а близькі послаблюються, голоси звучать як відлуння.

Створюються обмани відчуття дотику, здається що по тілу повзають комахи та миші, зуби обертаються, випадають щелепи. Відбувається відчуження сприйняття самого себе та свого тіла. Токсикоман починає бачити з боку частини свого тіла, свій мозок та своє тіло зсередини. Такі галюцинації відкриваються внутрішньому зору. Психосенсорні розлади стають різноманітними – здається що рухаються стіни, обвалюється підлога, починає іноді з’являтися відчуття польоту або падіння. Оточуюча обстановка стає іншою, зміненою. Деколи сп’янілі почувають себе в інших світах. Галюцинації починають наростати, психічні прояви стають некерованими, відбувається повна деперсоналізація, розпад цілісності особистості, відділення душі. Триває такий стан сп’яніння в середньому до двох годин. При вдиханні парів бензину стан сп’яніння дещо блідіший, свідомість пригасає не дуже глибоко. В тих випадках, коли сп’яніння триває декілька хвилин, здається, що пройшло багато часу. Після виходу із стану токсичного сп’яніння настає загальне ослаблення та пригнічення психічних функцій, токсикоман стає стомленим, млявим, якщо доза була високою, то настає нудота з наступним блюванням.

Звикання розвивається не у всіх. У деяких ейфорія проявляється дуже слабо і ускладнюється нудотою, блюванням та головним болем. Але якщо сп’яніння принесло задоволення, то починається регулярне вдихання ЛНДР. В цьому випадку у більшості токсикоманів виникає і розвивається непереносимість до алкоголю. Перехід до регулярного вдихання може настати вже після 4-5 окремих вдихань.

Слід зауважити, що при токсикоманії, як і при будь-якій формі наркоманії, як тільки почнеться регулярне вживання наркотичного препарату, починають змінюватися його ефекти. Починають зникати захисні реакції організму – головний біль, нудота. Координація рухів стає меншою, і сп’янілий може навіть ходити. Відразу після вдихання настають розлади всіх відчуттів, галюцинації стають більш усвідомленими та керованими. Починає зростати толерантність та переносимість наркотичного препарату, щоб досягнути стану колишньої ейфорії вже потрібна подвійна або навіть потрійна доза наркотичного препарату.

Настає потяг та постійна залежність. Діти починають втрачати інтерес до школи та інших занять, ховаючись з двома-трьома товаришами по нюхання в якомусь затишному місці. Досить часто настає одиночне вживання. Підліток заводить свій власний запас препаратів. Якщо потяг з’явився, то він набуває некерованого характеру, таку дитину неможливо втримати. Але такий потяг носить скоріше психічний, ніж фізичний характер. Якщо таку дитину ізолювати від товариства токсикоманів, то таким дітям через деякий час вдається забути про нюхання.

У тих дітей, які нюхають розчинники на протязі 1-2 місяців починають руйнуватися головний мозок, внутрішні органи, нервова система. Ті, хто вже нюхає токсичні препарати на протязі 1-2 років – стає повним інвалідом. З числа тих, хто залишився живим після частих передозувань, в більшості випадків стають недоумкуватими. Будь-який препарат з групи ЛНДР викликає руйнування мозку, гинуть нервові клітини, з’являються такі хвороби як цироз печінки, ниркова недостатність. У токсикоманів дуже швидко формується психічна залежність, яка не дає можливості дитині вислизнути від хвороби, що розвивається швидкими темпами.