Піритрамід:

Фармакодинаміка
Пірітрамід є морфіноподібними препаратом - похідним дифенілпропілпіперидіну, володіє пролонгованим центральним аналгетичним ефектом, близький за активністю до морфіну.

Дія препарату розвивається швидко: після внутрішньовенного введення аналгезія настає вже протягом 1-2 хвилин, після внутрішньом’язевому або підшкірному введенні - протягом 15-20 хвилин, і зберігається тривалий час - 4-6 годин.

Препарат добре переноситься. Нудота, блювота, запор і пригнічення дихання виникають рідше, ніж при використанні морфіну. Препарат рідко викликає значні порушення з боку серцево-судинної системи, такі як гіпотонія і брадикардія.

Також як і інші морфіноподібні аналгетичні препарати, піритрамід володіє протикашльовим ефектом. Аналгетичну та побічні дії препарату усуваються налоксоном.

Показання
Інтенсивні й дуже інтенсивні больові синдроми, в тому числі, що виникають після оперативних втручань і при злоякісних пухлинах (при наявності показань до застосування морфіноподібних коштів).

Протипоказання
Відома чутливість до препарату. Коматозні стани. Пригнічення дихання. Внутрішньочерепна гіпертензія.

Наркотична залежність
Як при використанні інших опіоїдів, піритрамід може викликати фізичну і психічну залежність. Ризик звикання зростає при призначенні великих доз препарату і зі збільшенням тривалості його застосування. З часом розвивається толерантність до препарату (необхідність підвищення його дози для досягнення колишнього аналгетичного ефекту).

При відміні препарату, заміні його менш активним морфіноподібним препаратом або у випадку застосування препарату-антагоніста може розвинутися абстиненція, що характеризується порушеннями координації, тремором, тривогою, блювотою, проносом та підвищенням артеріального тиску.