Атропін:

Атропін досить добре всмоктується в шлунково-кишечному тракті і виводиться з організму з сечею. В печінці атропін піддається метаболізму і має час напіврозпаду 2-3 години. Ампули з атропіном зберігаються у темряві, і їх ні в якому разі не можна заморожувати.

Застосування
При застосуванні при премидекації атропін має властивість знижувати секрецію бронхіальних та слинних залоз, блокує брадикардію, яка пов’язана з деякими препаратами, які використовуються в анестезії. Наприклад, неостигмін, сукцинілхолін, галотан, а також сприяє запобіганню розвитку брадикардії при інтенсивній стимуляції вагуса.

Застосовують атропін при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та шлунку, холециститі, пілороспазмі, при спазмах кишечника, жовчокам’яній хворобі, бронхіальній астмі, при хворобах сечових шляхів. Використовують його також для зменшення секреції бронхіальних, слинних та шлункових залоз, при міокардії, які розвинулися в результаті підвищення тонусу блукаючого нерва. Атропін часто вводять при болях, які пов’язані зі спазмами гладкої мускулатури, його досить часто вводять разом з зі знеболюючими засобами, такими як анальгін, промедол, морфін та ін.

Також атропін застосовують у анестезіологічній практиці перед наркозом і операцією, а також під час самої операції для попередження бронхіол- і ларингоспазму, обмеження секреції бронхіальних та слинних залоз, для зменшення ряду інших рефлекторних реакцій і побічних явищ, які пов’язані з порушенням функцій блукаючого нерва. Досить часто атропін використовують для проведення рентгенологічного дослідження шлунково-кишечного тракту, коли виникає потреба зменшити тонус та рухову активність кишечника та шлунка.

Вважаючи на здатність зменшувати секрецію потових залоз атропін деколи застосовують при підвищеній пітливості. Також атропін є ефективним антидотом при отруєннях антихолінестеразними та холіноміметричними речовинами, в тому числі і ФОС.

В офтальмології атропін використовують для розширення зіниць ока при проведенні діагностичних досліджень – при дослідженні очного дна, визначення істинної рефракції та ін. Його використовують також для терапевтичних цілей при гострих запальних захворюваннях таких як іридоцикліт, гріте, кератит, і при травмах ока. Атропін викликає розслаблення м’язів ока і сприяє його функціональному спокою, прискорює ліквідацію патологічних процесів.

Вважаючи на вплив атропіну на холінергічні системи мозку, було запропоновано його використання в психіатричній практиці для лікування різних психозів – параноїдальних, афективних, кататонічних та інших станів. При проведенні атропінокоматозної терапії передбачається застосування великих доз атропіну.

Атропінові кома в більшості випадків супроводжується різко вираженими соматичними та неврологічними розладами, що вимагає дуже великої обережності при застосуванні цього методу лікування. Саме через це, в зв’язку з невирішеністю питань про ступінь ефективності атропінокоматозної терапії і виникаючими при цьому побічними ефектами, цей метод має вкрай обмежене застосування.

Дозування
При премедикації для дорослих пацієнтів використовують приблизно 500-600 мкг атропіну для внутрим’язевого введення за 30-60 хвилин до початку операції або ця доза вводиться внутрівенно перед початком анестезії. Для дітей така доза становить 20 мкг/кг ваги. Щоб усунути брадикардію дорослим вводять 250-500 мкг атропіну, для дітей ця доза становить 10-20 мкг/кг. При застосуванні декураризації у дорослих, їм вводиться 1-1,2 мг в суміші з 2-2,5 мг неостигмина.

Основні ефекти
В більшості випадків виникає почастішання ритму роботи серця, а іноді і тахікардія, відбувається пригнічення роботи слинних залоз, що приводить до сухості у роті. Спостерігається також розслаблення гладкої мускулатури кишечника, жовчних проток та сечового тракту. Оскільки атропін має властивість проходити через гематоенцефалічний бар’єр, то у літніх людей може виникнути амнезія, збудження або загальмованість. Виникає розширення зіниць ока і параліч акомодації з наступним підвищенням внутрішньо очного тиску, що є дуже небезпечним для хворих на глаукому.

Побічні ефекти
Через те, що атропін є парасимпатичним антихолінергічним препаратом, то можуть виникати ознаки парасимпатичної блокади, а саме – сухість у роті, порушення функцій зору, підвищення внутрішньо очного тиску та затримка сечовипускання.