Метилфенідат (ріталін):

Психіатри застосовували цей препарат на протязі 40 років, вони і фармакологи не знали тоді, і не знають тепер, яким чином і чому він працює. Інші назви препарату: меридил, центедрин, methylphenidatum, centedrin, rilatine, methylphenidati hydrochloridum, methylphenidate hydrochloride.

Історія
Препарат був синтезований 1944 році. У 1961 році лікарі з різних міст США звернули свою увагу на те, що препарати нового покоління групи стимуляторів ЦНС метилфенідат і декстроамфетамін допомагають дітям з гіперактивним розладом з дефіцитом уваги (ГРДУ), але в порівнянні з бензедрином набагато рідше викликають побічні ефекти. Після цього фірма "Ciba-Geigy" запропонувала використовувати Ріталін (метилфенідат) для лікування цього захворювання. Засіб було спочатку відхилено управлінням США з контролю за харчовими та лікарськими продуктами (FDA), але потім було схвалено для такого застосування в 1963 році.

Згідно з інформацією Управління по боротьбі з наркотиками США, вуличне зловживання метилфенідатом стало серйозною проблемою. Введений в американські школи в 1960-х роках, зараз цей препарат коштує у наркоділків від 10 до 15 доларів за дозу, хоча виробництво цієї речовини в підпільних лабараторія не зафіксовано. Сполучені Штати споживають 85% від загального обсягу виробництва метилфенідату (ріталіну).

У 2002 році Парламентська Асамблея Ради Європи відзначила високий рівень легального споживання метилфенідату в Бельгії, Німеччини, Ісландії, Люксембурзі, Голландії, Швейцарії та Об'єднаному Королівстві. Число британських дітей, яким були прописані стимулятори, збільшилася на 9200% за період з 1992 по 2000 роки, тоді як в Австралії число виписаних рецептів на стимулятори для дітей зросло за останні 20 років в 34 рази. У Франції за період з 1989 по 2002 рік число дітей з діагнозом «гіперактивність» зросла на 600%. У Мексиці рівень продажів метилфенідату підскочив на 800% за період з 1993 по 2001 роки.

Застосування у медицині
Метилфенідат (ріталін) має обмежене застосування в медицині як психостимулятор при астенічних станах, підвищеній втомлюваності. Може застосовуватися при пригніченні нервової системи, що викликається антипсихотичними препаратами, нарколепсії. Так само прописується для лікування браку уваги, розлади активності, депресії.

Дія
По дії метилфенідат (ріталін) схожий з амфетаміном, але створює менш сильну збудливу дію і менше впливає на периферичні адренергічні системи; вираженого підвищення артеріального тиску не викликає. Пригнічує апетит, викликає безсоння, збільшує зосередженість і уважність, ейфорія.

Фармацевтичні таблетки найчастіше приймаються всередину або ж вони подрібнюються і нюхаються у вигляді порошку. Однак деякі наркомани розчиняють таблетки у воді і приймають розчин всередину.

Можливі побічні явища: нудота, безсоння, іноді тривога і збудженість, загострення психопатологічної симптоматики, може викликати звикання.

Небезпека
Ускладнення, що виникають внаслідок вживання ріталіну (метилфенідату), обумовлені нерозчинними наповнювачами, які використовуються в таблетках. При введенні ці матеріали блокують маленькі кровоносні судини, завдаючи серйозної шкоди легеням і сітківці ока. Метилфенідат також створює збільшення рівня швидкості серця та кров'яного тиску внаслідок прийому великих доз, і здатний привести до серйозної психологічної залежності.

Останнім часом вживання ріталіну (метилфенідату) прийняло масовий характер - його стали широко споживати студенти, на думку яких це сприяє концентрації уваги в період передекзаменаційного підготовки. Який може бути довгостроковий ефект такої самодіяльності - поки що невідомо.