Амфетаміни являються стимуляторами центральної нервової системи. Вони характеризуються тим, що вони не виробляють енергію, як їжа, а поводять себе іншим чином – вони пускають у справу енергію, яка є вже в організмі. Вони є самими близькими синтетичними аналогами такого психостимулятора як
кокаїн.
Амфетаміни (фенілізопропіламіни) за своїми хімічними властивостями поділяються на:
- Солі або рацемат;
- Декстроамфетаміни;
- Метамфетаміни (фенілметілізопропіламіни) – вони являються самими сильними за своїм впливом.
У чистому вигляді амфетаміни представляють собою білі, або злегка кремові дрібнокристалічні порошки, які розчиняються в воді.
На перших порах вживання амфетаміни створюють у людини відчуття впевненості та фізичного благополуччя, вона почуває себе у чудовій формі. При внутрішньовенному введені амфетаміну при досить значній дозі у наркомана відразу проявляється спалах великої насолоди, який можна порівняти хіба що з найсильнішим оргазмом. Трохи згодом настає стан інтелектуальної екзальтації, непереборне бажання творити та говорити, з’являється ілюзорне почуття почуття переваги над оточуючими. В більшості випадків тривале вживання амфетамінів призводить до психічних проявів параноїдального типу. Людина починає через деякий час відчувати себе зацькованим, а найменший порух іншої людини сприймається як прояв загрози. Маячні ідеї, при цьому, супроводжуються слуховими галюцинаціями.
Амфетаміни є синтезованими хімічними сполуками, які проявляють стимулюючий вплив на нервову систему людини.
Амфетаміни випускають у формі капсул або таблеток.
|