Кодеїн:

Близько 10% введеної дози кодеїну після деметилювання перетворюється в морфін. Саме ця фракція пояснює знеболюючу дію кодеїну, оскільки сам він володіє дуже слабким аффінітетом до опіоїдних рецепторів.

Фармакологічна дія
Кодеїн володіє слабкою або помірною знеболюючою дією, його не слід застосовувати при виражених болях. Точно так само обмежена його здатність викликати седативний ефект, нудоту, блювоту і пригнічувати дихання.

Кодеїн не рекомендовано вводити внутрішньовенно, оскільки його здатність стимулювати вивільнення гістаміну виражена навіть сильніше, ніж у морфіну.

Ентеральний прийом кодеїну в дозі 15 мг має виражену протикашльову дію. При підвищенні дози до 60 мг цей ефект посилюється.

Кодеїн зазвичай включають до складу комплексних препаратів, використовуючи його протикашльову дію, а також часто комбінують з ненаркотичними анальгетиками для зняття легких або помірних болей.

Максимальний знеболювальний ефект спостерігається при дозі 60 мг, еквівалентній 650 мг ацетилсаліцилової кислоти (аспірин). При внутрішньом'язовому введенні 130 мг кодеїну еквівалентні 10 мг морфіну.

Слід зазначити, що він належить до числа найпоширеніших наркотичних засобів, які легко доступні для придбання в усьому світі. Вироби з кодеїну можна зустріти на нелегальних ринках, найчастіше в поєднанні з глютетімідом (Доріда) або карісопродолом (сома).