Етиловий ефір:

Ефір для наркозу (aеther pro narcosi, anesthetiс ethеr) - фармацевтичний препарат; діюча речовина - етиловий ефір (диетиловий ефір). Ефір для наркозу містить 96-98% етилового ефіру. Застосовують ефір у хірургічній практиці для інгаляційного наркозу.

Однією з різновидів ефіру для наркозу є ефір для наркозу стабілізований (aеthеr pro nаrсosi stаbilisatum). Додавання стабілізатора (антиоксиданту) подовжує термін придатності препарату. Випускається в склянках з оранжевого скла по 140 мл.

Крім ефіру для наркозу, випускається також ефір медичний (aеthеr medicinalis). Цей препарат менш очищений, ніж ефір для наркозу. Для наркозу непридатний. Застосовують зовнішньо (для розтирань), а також для приготування настоянок, екстрактів. Іноді призначають усередину при блювоті. Вищі дози для дорослих всередину: разова 0,33 мл (20 крапель), добова 1 мл (60 крапель).

Застосування і дія
Коли лікарі роблять операцію під ефірним наркозом, то перед цим проводять ретельну премедикацію із застосуванням транквілізаторів і міорелаксантів. При цьому людина практично минає дисоціативну стадію і майже мирно відключається (відбувається пригнічення ЦНС). Психоактивна дія етилового ефіру дуже схожа з аналогічною дією толуолу.

Для наркозу можна застосовувати ефір тільки з склянок, відкритих безпосередньо перед операцією. Від дії світла, повітря і вологи в ефірі утворюються шкідливі продукти (перекиси, альдегіди, кетони), що своєю дією викликають сильне подразнення дихальних шляхів. Після закінчення кожних 6 місяців зберігання ефір для наркозу перевіряють на відповідність вимогам державної фармакопеї.

Наркоз при застосуванні ефіру відносно безпечний, легко визначаються необхідні дози. На відміну від фторотану, хлороформу і циклопропану ефір не підвищує чутливості міокарда до адреналіну і норадреналіну. Пари ефіру викликають, однак, подразнення слизових оболонок дихальних шляхів і сприяють значному посиленню слиновиділення і секреції бронхіальних залоз. Подразнення дихальних шляхів може супроводжуватися на початку наркозу рефлекторними змінами подиху і ларингоспазмом. В деяких випадках можна спостерігатися різке підвищення артеріального тиску (АТ), тахікардію (у зв'язку зі збільшенням вмісту норадреналіну та адреналіну в крові), особливо в період збудження.

Взаємодія
Ефір сприяє активній дії засобів, що пригнічують ЦНС. Для премедикації використовують наркотичні анальгетики (тримеперидин), нейролептики (хлорпромазин), протигістамінні засоби (дифенгидрамин, прометазин). В деяких випадках наркоз починають за допомогою закису азоту, а ефір використовують для підтримки наркозу.

Для зменшення рефлекторних реакцій і обмеження секреції хворим перед наркозом необхідно вводити атропін або інші холіноблокуючі засоби, наприклад, метацин.

З метою зменшення збудження ефірний наркоз часто застосовують після ввідного наркозу барбітуратами – при цьому введення в стан наркозу не супроводжується задухою, страхом та іншими неприємними відчуттями,підсилюється міорелаксація і знижується ефект послянаркозної депресії.

Застосування міорелаксантів дозволяє не тільки посилити розслаблення мускулатури, але і значно зменшити кількість необхідного для наркозу ефіру - до 2-4 об. % .