Закис азоту:

Застосовують закис азоту як інгаляційний наркоз, в більшості випадків у поєднанні з іншими препаратами, через недостатню його знеболювальну дію. Його основною перевагою є те, що після його застосування майже ніколи не виникають ускладнення.

Іноді закис азоту використовують для покращення технічних характеристик двигунів внутрішнього згорання. В таких випадках речовину, що містить у своєму складі закис азоту, впорскують у впускний колектор двигуна. Вона дає можливість понизити температуру всмоктуваного у двигун повітря, і цим самим забезпечує добре перемішування заряду суміші. Закис азоту збільшує кількість кисню у впускному заряді суміші, а це дає можливість підвищити інтенсивність згоряння суміші в циліндрах двигуна.

В медицині
Наркоз із застосуванням закису азоту використовують при хірургічних операціях, в хірургічній стоматології, оперативній гінекології, а в деяких випадках його використовують для знеболення при пологах. «Лікувальний анальгетичний наркоз» з використанням суміші кисню та закису азоту в деяких випадках застосовують у післяопераційному періоді для профілактики травматичного шоку, а також для блокади больових нападів при гострій коронарній недостатності, гострому панкреатиті, інфаркті міокарда, та інших патологічних станах, що супроводжуються сильними болями, які неможливо заблокувати звичайними засобами.

Застосування та дія
При проведенні операцій під закисом азоту, то зазвичай його застосовують у суміші з киснем, проводять ретельну премедикацію із застосуванням міорелаксантів та транквілізаторів. Майже завжди людина минає дисоціативну стадію і майже мирно відключається від навколишнього середовища, бо в цьому випадку відбувається пригнічення центральної нервової системи. Закис азоту не викликає подразнення дихальних шляхів. В організмі людини закис азоту майже не змінюється, знаходиться в розчиненому стані в плазмі і не зв’язується з гемоглобіном. Після припинення вдихання виділяється через дихальні шляхи на протязі 10-15 хвилин у незміненому вигляді.

При проведенні операцій, в більшості випадків закис азоту у суміші з киснем подають за допомогою спеціальних апаратів для газового наркозу. В більшості випадків починають подавати суміш, що містить 70-80% закису азоту та 30-20% кисню, трохи згодом кількість кисню доводять до 40-50%. В тих випадках, коли не вдається отримати необхідну глибину наркозу, при концентрації закису азоту 70-75%, починають додавати більш потужні наркотичні препарати – барбітурати, фторотан, ефір.

Щоб довести до повного розслаблення м’язи застосовують міорелаксанти, які досить значно покращують дію наркозу.

Після припинення подачі закису азоту, щоб уникнути гіпоксії, необхідно подавати кисень на протязі 4-5 хвилин.

При знеболюванні пологів користуються методом перервної аутоанальгезії, в таких випадках використовують наркозні апарати, які подають 40-75% закису азоту, а решту кисню. Породілля починає вдихати суміш при появі родових позовів і закінчує її вдихати коли вони досягають максимуму.

Для зменшення емоційного збудження , попередження блювоти та нудоти і потенціювання дії закису азоту можна провести премедикацію внутрішньовенним введенням 2-3 мл 0,25% розчину дроперидола або 1-2 мл 0,5% розчину діазепаму (сібазону, седуксену).

Лікувальний наркоз закисом азоту протипоказаний при стенокардії та інфаркті міокарда, а також при важких захворюваннях нервової системи, в стані алкогольного сп’яніння, хронічному алкоголізмі.