Мухомор:

Екстракти мухомора використовують в народній медицині, а також як психоактивну речовину, при лікуванні від наркоманії і в релігійних обрядах деяких народів. Найбільш активно діюча речовина галюциногенні зі складу Мухомора - мускімол.

Мухомор червоний (Amanita muscaria). Капелюшок мухомора діаметром 8-20 см, червоний, оранжево-червоний або близьких відтінків, спочатку клейкий, потім блискучий. Як правило, на капелюшку залишаються залишки білого покривала у вигляді білих пластівців, дуже рідко їх на капелюшку не буває, найчастіше у відносно сухі роки. Пластинки і м'якоть білі. Поперечки в масі білі. Ніжка біла, кільце гладке або злегка смугасте, одного кольору з ніжкою, іноді злегка жовтувате. У червоного мухомора є кілька різновидів, які відрізняються за забарвленням капелюшка. Різновид з коричневим капелюшком деякі мікологи виділяють в окремий вид, так-званий королівський мухомор (Amanita regalis). У нього на капелюшку багато білих бородавок, а ніжка жовтуватого кольору. Поширений королівський мухомор в північних і середніх широтах. Іноді його вважають лише різновидом червоного мухомора і називають A. muscaria var. umbrina, тобто коричнева варіація червоного мухомора. Спори червоного мухомора дозрівають відразу після відділення кільця (вірніше, приватного покривала) від краю капелюшка. Від появи плодового тіла червоного мухомора над поверхнею грунту до його засихання проходить близько 15 днів. Червоний мухомор широко поширений як на Європейському, так і інших континентах. В Україні зустрічається повсюди. Не зустрічається у Вірменії, Азербайджані, Середній Азії. Зростає практично в усіх типах лісів, утворюючи мікоризу як з хвойними, так і листяними породами.

У червоному мухоморі містяться холін і алкалоїд мускарин, а також циклічна гідроксилова кислота, мусцілін - це токсичні, сильно збуджучі нервову систему речовини. Вони обумовлюють галюциногенні властивості червоного мухомора. У Південній Америці, а також в Індіїцей гриб використовують як ритуальну рослину. Це ж було відомо і у племен, які населяли Крайню Північ ще 3500 років тому. Червоний мухомор у народів Крайньої Півночі має спеціальні назви, наприклад, у чукчів - ванака, у евенків - Окай. Настій цього гриба можна використовувати для знищення мух. Слід мати, однак, на увазі, що цим розчином можуть отруїтися кішки і інші тварини.

Бліда поганка (мухомор поганковидний, мухомор зелений, мухомор білий, Amanita mappa). Має капелюшок  діаметром 5-8 см, лимонно-жовтий, блідо-жовто-зелений, гладкий, майже завжди з залишками покривала. Пластинки білі, прирослі. Ніжка біла, з такого ж кольору гладким кільцем, в основі бульбоподібно-роздута. Гриб має запах сирої картоплі, яка довго пролежала у погребі. Особливо сильно пахнуть старі гриби або зірвані гриби, чкі деякий час полежали. Гриб цей не відноситься до смертельно отруйних, проте отруєння ним можливе, оскільки його тканини містять токсин буфотенін. Мухомор поганковідний поширений в Європі та інших континентах у різних типах лісів. Росте він з середини серпня, іноді до кінця жовтня, найбільш рясний в вересні. У посушливі роки з'являється пізніше і порівняно в невеликій кількості. В Україні поширений широко. Досить рідко зустрічається на Закавказзі і не знайдено його в Середній Азії.

Використовують у гомеопатії проти холери. Мухомор поганковидний містить дуже отруйні речовини - аманітин, фалин, фалоїдин та інші.

Залежно від способу приготування мухомори дають про себе знати через 20 - 45 хвилин після вживання. Їх дія триває 4 - 9 годин. Середня "доза" - три гриби. На першій стадії дії грибів-галюциногенів настає приємне збудження, веселість, розвиваються спритність і фізична сила. На другий - з'являються "глюки": люди чують голоси, бачать духів, всі навколишні предмети здаються непомірно великими, однак людина продовжує нормально реагувати на події, може відповідати на запитання. На третій стадії людина втрачає зв'язок з навколишньою реальністю, багато рухається і незв'язно говорить, після чого настає важкий наркотичний сон.