Ефедрин

Ефедрин по своїй периферичній симпатометричній дії близький до адреналіну. Він здатний викликати звуження судин та підвищує рівень артеріального тиску, розширює бронхи, гальмує перистальтику кишечника, розширює зіниці ока та підвищує вмісту глюкози в крові.

Порівняно з адреналіном ефедрин створює менш різку, але значно більш тривалу дію. У зв'язку з більшою стійкістю ефедрин ефективний при введенні всередину і зручний для застосування при курсовому лікуванні (наприклад, при алергічних захворюваннях). На відміну від адреналіну ефедрин надає специфічний стимулюючий вплив на ЦНС. У цьому відношенні він близький до фенаміну, однак останній діє набагато сильніше.

Застосовують ефедрин для звуження судин і зменшення запальних явищ при ринітах. Також як засіб для підвищення артеріального тиску при оперативних втручаннях (особливо при спинномозковій анестезії), при травмах, втратах крові, інфекційних захворюваннях, гіпотонічній хворобі та ін. Використовується також (частіше в комбінації з іншими засобами ) при бронхіальній астмі, а іноді при сінній лихоманці, кропив'янці, сироватковій хворобі та інших алергічних захворюваннях.

Застосовують також при міастенії, нарколепсії, отруєннях снодійними і наркотиками, при енурезі. Дія при енурезі його дія пов'язується зі стимулюючим впливом на ЦНС, у зв'язку з чим сон стає менш глибоким і полегшується прокидання при появі позивів на сечовипускання.

Ефедрин застосовують тільки за призначенням лікаря. Передозування може викликати ряд токсичних явищ: нервове збудження, безсоння, розлад кровообігу, тремтіння кінцівок, затримку сечі, втрату апетиту, блювоту, посилене потовиділення, висип. Препарат протипоказаний при безсонні, гіпертензії, атеросклерозі, органічних захворюваннях серця, гіпертиреозі.