Чарас:

У законодавстві Індії та Пакистану препарат чарас розглядається як окрема смола, яка отримана з коноплі, так як і гашишне масло. Термін «гашиш» також використовується для позначення конкретного типу препаратів, одержуваних зі смоли коноплі. У зв'язку з цим термін чарас іноді використовують як синонім до назви «гашиш» або як сорт гашишу.

Свіжоприготовлений чарас представляє собою зеленувату пластичну субстанцію, яка має специфічний запах. У процесі зберігання ця маса змінює свій колір на буро-сірий, твердне і кришиться. При тривалому зберіганні чарас втрачає свої наркотичні властивості. В ідеальних умовах чарас може зберігати свої психотропні властивості упродовж одного року. З часом чарас починає втрачати свої наркотичні властивості і до кінця четвертого року він стає повністю неактивним. Також висока температура і вологість повітря сприяють втрачанню чарасом придатності до вживання.

Вживання.
Як похідна від індійської коноплі чарас є психоактивною речовиною та має здатність викликати галюциногенні ефекти. Крім свого наркотичного призначення, в Індії його використовують у лікувальних цілях для ослаблення зубного болю місцеві "лікарі". Колись його також використовували для лікування спазматичного кашлю, ряду респіраторних захворювань та при нервових розладах. Також в цій країні його використовують як тонізуючу речовину, яку додають в корм для биків. Уже в ті часи, коли Індія була колонією Великобританії, сам факт вживання чарасу для рекреаційних цілей вважався неприйнятним. Після отримання незалежності Індією і Пакистаном Чарас в цих країнах був оголошений поза законом.

В даний час Чарас вживають деякі групи населення, зокрема до них відноситься така спільнота як садху. Для садху вживання канабісу та його похідних вважається «наркотиком Шиви», а саме вживання цих препаратів регулюється особливими правилами. Самі садху не вважають канабіс речовиною, яку варто вживати регулярно, а жінкам вона взагалі заборонена. Плем'я Афріді вирощує індійську коноплю уже сотні років для народних лікувальних засобів. Проведені дослідження в 2003 році показали, що більше 75% чоловіків починаючи з віку 15-ти років, починають регулярно вживати чарас, але при цьому через місцевих традиційних релігійних обмежень жінки цього племені вживають чарас лише у виняткових випадках.

Наслідки вживання.
Куріння чарасу викликає такі ж негативні наслідки, що й інші види коноплі. Проте, враховуючи вищу концентрацію психоактивних речовин, порівняно з марихуаною та іншими сортами гашишу, вони, як правило, бувають більш вираженими. Проведені клінічні дослідження показали, що регулярне куріння чарасу збільшує ризик захворювання на шизофренію та ряд інших психічних розладів організму. Так, наприклад, в такій країні як Марокко проведені дослідження в середині ХХ століття показали, що близько 25 відсотків пацієнтів, госпіталізованих в психіатричних лікарнях, отримували діагноз «каннабісной психоз». Спостереження також показали, що курці чарасу проявляють апатію, загальну слабкість, соціальну замкнутість і часто страждають частими делюзіямі.

Правовий статус.
У 1961 році чарас був внесений до списку IV Єдиної конвенції ООН про наркотичні речовини, яка ратифікована в тому числі й Україною. Цей наркотичний препарат визнаний особливо небезпечним. В Україні гашиш, який визнаний синонімом чарасу, повністю заборонений, за його вживання встановлена адміністративна відповідальність. А за незаконне придбання зберігання і ряд інших дій встановлена також кримінальна відповідальність.