Айяуаска:

На мові народу кечуа, айяуаска означає «вино мертвих».

З самого початку айяуаска слугувала виключно для проведення священних ритуалів, і лише пізніше, уже в наші часи сфера її використання значно розширилася. По таких регіонах як схід Еквадору та Колумбії, південь Венесуели, північно-східне Перу, та північний захід Бразилії, місцеві жителі використовували айяуаску, щоб досягнути певного стану сп’яніння, під час якого людина перебуває в коматозному або збудженому стані, причому такий стан супроводжувався сновидіннями надзвичайного сюжетного багатства, яке деколи неможливо було описати.

У невеликих дозах айяуаска стимулює нервову діяльність людини, при цьому ще викликає відчуття ейфорії. Більш великі дози використовують в тих випадках, коли хочуть домогтися багатих образами сновидінь. Вживання великих доз сприяє загостренню зорових відчуттів, збагаченню кольорової гамми та збільшення чіткості. Потім настає стан, коли людина спостерігає галюцинації надзвичайної краси або якісь страхітливі сновидіння, потім настає глибокий сон майже з повною втратою чутливості.

Айяаска мітить в собі алкалоїд баністерін (С₁₃Н₁₂ON₂B) і диметилтриптамін. Індіанці Південної Америки кажуть, що айяуаска для них це лікар. Вона володіє могутнім духом і її вважають розумною речовиною, з якою можна встановити контакт, від якої можна отримати знання.

З точки зору індіанців усі хвороби людини мають магічне походження. Айяуаску застосовують у різних церемоніях та ритуалах зцілення. Цей психотропний засіб, в більшості випадків, використовують для з’ясування магічної сили причини хвороби, а також для відображення та наступного знешкодження сил злої магії, які вважаються відповідальними за певні види хвороб. Але як показує саме життя, таке зілля ні в якому випадку не є панацеєю від усіх хвороб, а лише являється частиною існуючого ритуалу зцілення.

Окрім могутнього психо-емоційного впливу айяуаска має дуже великий вплив на очищення цілого організму.