Сиднокарб:

Сиднокарб широко застосовується для лікування різних станів психічної астенії - слабкості, відсутності бажання працювати, сонливості. Якщо ці симптоми є проявом депресії, то застосування тільки цього психостимулятора буде неефективним, хоча в комплексі з антидепресантами застосування може бути виправдане.

У здорових людей можливе застосування сиднокарба на випадок необхідності виконати якусь роботу в стислі терміни для усунення відчуття втоми та сонливості, хоча після цього відпочинок, звичайно буде необхідний, оскільки усувається саме відчуття втоми за рахунок використання енергетичних резервів.

На відміну від фенаміну, у сиднокарба менш виражена стимуляція при одноразовому прийомі, спостерігається її поступове посилення від прийому до прийому.

Сиднокарб є в даний час основним психостимулятором, застосовуваним в російській медичній практиці. У порівнянні з амфетаміном він значно менш токсичний і не робить вираженого периферичного симпатомиметичпого впливу. Його стимулююча дія розвивається поступово (відсутній різкий початковий активуючий ефект), порівняно з амфетаміном вона триваліша і зазвичай не супроводжується вираженою ейфорією і руховим збудженням. Стимулюючий ефект зазвичай не супроводжується тахікардією, різким підвищенням артеріального тиску і іншими периферичними симпатоміметичними ефектами. У періоді післядії не відзначається загальної слабкості і сонливості.

За нейрохімічними механізмами дії сиднокарб відрізняється від амфетаміну. Експериментальні дані показують, що сиднокарб сильніше діє на норадренергічну, ніж на дофамінергічні, структури мозку, в той час як амфетамін відрізняється більш сильною дофамінергічною дією. Не виключено, що сиднокарб відрізняється також від амфетаміну за активністю вивільнення катехоламінів з різних нейрональних депо. Можна вважати, що ці нейрохімічні особливості дії сиднокарба в якійсь мірі визначають відмінності в клінічній ефективності та переносимості сиднокарба в порівнянні з амфетаміном.

Застосовують сиднокарб при різних видах астенічних станів, що протікають з загальмованістю, млявістю, апатією, зниженням працездатності, іпохондричністю, підвищеною сонливістю. Він ефективний при лікуванні ступорозних, субступорозних і апатоабулічних станів, при астенічних і неврастенічних розладах у хворих, що перенесли інтоксикації, інфекції і травми головного мозку. Застосовують також при деяких шизофреніях з переважанням астенічних розладів (при відсутності продуктивної симптоматики). Сиднокарб можна також застосовувати для штучного загострення шизофренічного процесу з метою подолання резистентності до терапії психотропними препаратами.

Сиднокарб є ефективним засобом, що блокує астенічні явища, які виникають при застосуванні антипсихотичних препаратів. Він є ефективним коректором, що зменшує або знімає побічні явища (міорелаксацію, сонливість), які викликаються транквілізаторами бензодіазепінового ряду (феназепамом тощо); при цьому він не зменшує транквілізуючий ефект. Оптимальне співвідношення доз феназепаму і сиднокарба складає 1:1,25 або 1:2,5 (при більш високих дозах сиднокарба 1:5 може спостерігатися розлад нічного сну). Призначати сиднокарб можна одночасно з феназепамом або коли вже розвинулися побічні явища. Попереднє застосування сиднокарба менш ефективно.

Сиднокарб може бути рекомендований для лікування хворих на алкоголізмі з переважанням в клінічній картині загальмованості, млявості, а також при астеноневротичних реакціях в період «відняття алкоголю», при алкогольній депресії з адинамічною симптоматикою. Враховуючи стимулюючий ефект сиднокарбу, його можна застосовувати для зменшення явищ абстиненції.

Сиднокарб ефективний також у дітей із затримкою розумового розвитку, при адинамії, аспонтанності, органічних захворюваннях центральної нервової системи при переважанні в клінічній картині млявості, загальмованості, астенії. Відзначено значну ефективність сиднокарбу при лікуванні гіпердинамічного синдрому у дітей молодшого віку.

Препарат ефективний також при нічному нетриманні сечі.

Переноситься сиднокарб зазвичай добре, залежності та звикання не викликає, при його застосуванні можливе підвищення артеріального тиску, зниження апетиту, а також явища гіперстимуляції.